PARTNERSTWO NA RZECZ MODERNIZACJI

W poszukiwaniu nowej dynamiki polsko – ukraińskich stosunków dwustronnych

Polska i Ukraina nigdy nie powinny zadowalać się tym, co osiągnęły w stosunkach wzajemnych. Oceniałem przed rokiem, że zmiany na szczytach władzy w Kijowie stworzą możliwość nowego otwarcia we wzajemnych relacjach, ale jak dotąd - tak się nie stało. Prawdziwe ożywienie relacji polsko-ukraińskich wymaga przemyślenia strategii działania, ponownego zdefiniowania, jak oba kraje widzą swoje interesy i jak je chcą realizować.

W polskim interesie leży przede wszystkim przyspieszenie pozytywnych zmian w Ukrainie. Wśród ukraińskich elit oraz społeczeństwa utrzymał się wysoki poziom zaufania i sympatii do Polski oraz uznanie dla sukcesu polskich reform, chociaż w latach 2015 – 2019 polska polityka wobec Ukrainy wyraźnie wpadła w dryf i zabrakło nowych inicjatyw. Na pierwszym planie znalazła się trudna historia z jej bolesnymi konfliktami.

Якою буде Польща після 12 липня? / Jaka będzie Polska po 12 lipca?

Wypowiedź dla kijowskiego portalu informacyjnego "Deń" o konsekwencjach wyborów prezydenckich w Polsce dla stosunków polsko-ukraińskich

https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/yakoyu-bude-polshcha-pislya-12-lypnya?fbclid=IwAR2gQiRoGQOT2AQUgrfA_SDlGkid8UTeNHvuLeFo06FH6SkYxR9JssBcnFs

 

 

У відносинах Варшави з Києвом слід очікувати продовження політики дуже тісної підтримки у геополітичних питаннях і протистоянні Росії 

 

Яцек КЛЮЧКОВСЬКI, експосол Польщі в Україні, Iнститут Східноєвропейський досліджень.

— Опитування більше ніж два тижні показували, що два головні кандидати матимуть у другому турі майже однакову кількість голосів.

І тому такий результат не є несподіванкою, але ви розумієте, що один відсоток чи півтори переваги  означає, що хтось виграє вибори, а хтось програє.

Ясно, що половина виборців розраховувала на перемогу того чи іншого кандидата, тому серед них є розчарування. Зрозуміло, що насамперед серед виборців Тшасковського. Вони, дійсно, збільшили кількість підтримки, тому що попередній кандидат від опозиційної партії був змушений відійти від виборчого процесу. А Тшасковський вибудував доволі велику підтримку, але все ж таки цього було недостатньо.

Прощання з Другом

Після тривалої хвороби помер український політик Анатолій Матвієнко, символічна людина, депутат Верховної Ради у шість мандатів. У його біографії легко знайти найважливіші нитки та звивини української політики після 1989 року.

Анатолій Матвієнко у вересні 2006 року підчас Економічного Форуму в Криниці (Польща). Біля нього Ева Ключковська (моя дружина), тодішня заступниця головного редактора щоденної газети "RZECZPOSPOLITA" ("Жечпосполіта"), котра модерувала дискусійну панель в якої виступав Анатолій Сергійович.

 

ODEJŚCIE PRZYJACIELA

Anatolij Matwijenko, foto: Radio SVOBODA

Przed kilkoma dniami, po długiej chorobie, zmarł ukraiński polityk Anatolij Matwijenko, człowiek - symbol, deputowany Rady Najwyższej sześciu kadencji. W jego biografii łatwo znaleźć najważniejsze wątki i meandry ukraińskiej polityki po 1989 roku. 

W pierwszym parlamencie niepodległej Ukrainy w latach 1990 - 94, Anatolij Matwijenko był jednym z liderów tej części środowisk postkomunistycznych, która opowiedziała się za niepodległością. Szybko zdobywał popularność i wpływy, zwłaszcza na ukraińskiej prowincji. W latach 1996 - 99 jako współtwórca i lider ówczesnej partii władzy - NDPU (Partii Ludowo-Demokratycznej) był jednym z najbardziej wpływowych polityków w Kijowie, de facto człowiekiem "numer dwa" w kraju. Od 2000 roku w opozycji, pozostawał w ostrym konflikcie z prezydentem Leonidem Kuczmą i popierającymi go oligarchami. Sprzymierzył się z Julią Tymoszenko i jako jej zastępca w Bloku "Ojczyzna" ("Bat'kiwszczyna") wziął w październiku 2002 roku udział w zorganizowanej w Pałacu Belwederskim w Warszawie przez rządową Fundację "Wiedzieć jak" - której byłem wówczas prezesem - konferencji "Ukraina w Europie" z udziałem Aleksandra Kwaśniewskiego, Gorana Perssona, Javiera Solany, Wiktora Juszczenki i wielu innych czołowych polityków Polski, Ukrainy i regionu.

UKRAINE HAS A LOT TO ACCOMPLISH FOR SUCCESFUL IMPLEMENTATION OF THE ASSOCIATION AGREEEMENT

Fragmenty wypowiedzi dla czasopisma: "NATIONAL SECURITY & DEFENCE", numer 1-2 (181-182), Kijów 2020, UKRAINIAN CENTRE FOR ECONOMIC&POLITICAL STUDIES named after Olexandr Razumkov.

 

 

Jacek KLUCZKOWSKI, Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the Republic of Poland to Ukraine (2005-2010)

     – Which factors impede Ukraine’s integration into the EU?

     - Talking about factors impeding integration processes, we should be looking everywhere – on the Ukrainian side, on the EU’s side and in the bilateral relations of individual EU countries with Ukraine. Some of them are structural and long-term, hard to overcomeat once. Others require more consistency and initiative from politicians and diplomats. First, we need to clarify what these words really mean today: “Ukraine's integration into the EU”. 

     I believe, it is necessary to look at Kyiv’s political intentions, its goal of achieving EU membership in the near future. This goal was even captured in the Ukrainian Constitution. that the EU’s real policy and that of its key member states does not include a prospect of Ukraine’s membership or even candidacy at the moment. Of course, this does not mean it will stay like this forever. (...)

     Of course, both for Ukraine and Poland it would be better if we could talk about the prospect of Ukraine’s full membership in the EU today. However, keeping to the realistic perception of the situation, we should not focus on achieving this goal in the near future. I even think that this would be counterproductive.

ПОТРІБНО БАГАТО ЧОГО ЗРОБИТИ ДЛЯ УСПІШНОГО ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ

Fragmenty wypowiedzi dla czasopisma: "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА і ОБОРОНА",  numer 1-2 (181-182), Kijów 2020, УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОНОМІЧНИХ І ПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ імені Олександра Разумкова.

 

Яцек КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні (2005-2010 рр.)

        – Які фактори перешкоджають інтеграції України до ЄС? 

- Коли ми говоримо про фактори, що перешкоджають інтеграційним процесам, їх слід шукати в усіх – на українській стороні, на стороні ЄС та у двосторонніх відносинах окремих країн ЄС з Україною. Деякі з них структурні та довготривалі, і їх важко перемогти одразу. Інші вимагають від політиків і дипломатів більшої послідовності та ініціативи. 

По-перше, слід уточнити, що насправді означають сьогодні ці слова: “інтеграція України до Європейського Союзу”. На мою думку, звичайно, слід оцінити політичні наміри Києва, що прагне досягти статусу члена Союзу в осяжному майбутньому. Це навіть було закріплено в українській Конституції.Однак важливо усвідомити, що реальна політика Євросоюзу та його найважливіших країн-членів сьогодні не розглядає перспективу отримання Україною членства чи навіть статусу кандидата. Це, звичайно, не означає, що так буде завжди. (...) 

Звичайно, не лише з української, але і з польської точки зору, було б краще, якби ми могли сьогодні говорити про перспективу повноправного членства України в ЄС. Однак дотримуючись реального погляду на справи, сьогодні не варто зосереджуватися на досягненні цієї перспективи найближчим часом. Я навіть думаю, що це було б контрпродуктивним.

Нові можливості та старі загрози: що змінилось у відносинах України та ЄС

"Nowe możliwości i stare zagrożenia: co zmieniło się w relacjach Ukrainy i Unii Europejskiej" - mój tekst w "Europejskiej Prawdzie" opublikowany przed XIII Forum Europa - Ukraina w Rzeszowie

https://www.eurointegration.com.ua/experts/2020/01/14/7105067/

Фото: forum-ekonomiczne.pl

"Європа і Україна у 2020 році – нові можливості, старі загрози". Під таким гаслом у місті Жешув (Польща) 4-5 лютого відбудеться черговий, вже тринадцятий Форум Європа–Україна. "Європейська правда" буде інституційним партнером заходу.

* * * * *

2019 рік і в Україні, і в Європейському Союзі став роком виборів. Від кінця травня в Україні працює новий президент, а від 29 серпня – нові парламент та уряд. В Європейському Союзі після виборів до Європарламенту сформовано нову Європейську комісію, котра розпочала свою роботу в листопаді. Яким чином ці зміни можуть вплинути на темпи "європеїзації" України у 2020 та наступних роках?