ПОТРІБНО БАГАТО ЧОГО ЗРОБИТИ ДЛЯ УСПІШНОГО ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ

Fragmenty wypowiedzi dla czasopisma: "НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА і ОБОРОНА",  numer 1-2 (181-182), Kijów 2020, УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОНОМІЧНИХ І ПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ імені Олександра Разумкова.

 

Яцек КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні (2005-2010 рр.)

        – Які фактори перешкоджають інтеграції України до ЄС? 

- Коли ми говоримо про фактори, що перешкоджають інтеграційним процесам, їх слід шукати в усіх – на українській стороні, на стороні ЄС та у двосторонніх відносинах окремих країн ЄС з Україною. Деякі з них структурні та довготривалі, і їх важко перемогти одразу. Інші вимагають від політиків і дипломатів більшої послідовності та ініціативи. 

По-перше, слід уточнити, що насправді означають сьогодні ці слова: “інтеграція України до Європейського Союзу”. На мою думку, звичайно, слід оцінити політичні наміри Києва, що прагне досягти статусу члена Союзу в осяжному майбутньому. Це навіть було закріплено в українській Конституції.Однак важливо усвідомити, що реальна політика Євросоюзу та його найважливіших країн-членів сьогодні не розглядає перспективу отримання Україною членства чи навіть статусу кандидата. Це, звичайно, не означає, що так буде завжди. (...) 

Звичайно, не лише з української, але і з польської точки зору, було б краще, якби ми могли сьогодні говорити про перспективу повноправного членства України в ЄС. Однак дотримуючись реального погляду на справи, сьогодні не варто зосереджуватися на досягненні цієї перспективи найближчим часом. Я навіть думаю, що це було б контрпродуктивним.

Нові можливості та старі загрози: що змінилось у відносинах України та ЄС

"Nowe możliwości i stare zagrożenia: co zmieniło się w relacjach Ukrainy i Unii Europejskiej" - mój tekst w "Europejskiej Prawdzie" opublikowany przed XIII Forum Europa - Ukraina w Rzeszowie

https://www.eurointegration.com.ua/experts/2020/01/14/7105067/

Фото: forum-ekonomiczne.pl

"Європа і Україна у 2020 році – нові можливості, старі загрози". Під таким гаслом у місті Жешув (Польща) 4-5 лютого відбудеться черговий, вже тринадцятий Форум Європа–Україна. "Європейська правда" буде інституційним партнером заходу.

* * * * *

2019 рік і в Україні, і в Європейському Союзі став роком виборів. Від кінця травня в Україні працює новий президент, а від 29 серпня – нові парламент та уряд. В Європейському Союзі після виборів до Європарламенту сформовано нову Європейську комісію, котра розпочала свою роботу в листопаді. Яким чином ці зміни можуть вплинути на темпи "європеїзації" України у 2020 та наступних роках?

THE ORANGE REVOLUTION IN UKRAINE - THE CHARACTER AND STRUCTURE OF FOREIGN MEDIATOR ACTIVITIES (fragments - Introduction & Conclusion & Table of Contents)

I. Introduction

Much has already been written about the events in Ukraine in November and December 2004, which have gone down in history under the name of the Orange Revolution. The most important participants of these events gave extensive interviews or wrote memoirs. The topic has also been taken up by political scientists and historians. However, you can still get the impression that we only know part of a larger whole.

The success of the Orange Revolution is rightly attributed to the mobilization of civil society in Ukraine. As far as foreign actors are concerned, in the literature the role of the international observer mission is most appreciated in the elections. Also emphasized, but overestimated is the role of declarations of presidents, prime ministers, ministers and international institutions and organizations.

As a consequence, a certain one-sidedness of the description was created, where there is little space for certain aspects of events, such as the course of internal political processes in Ukraine, the attitude of neighboring countries, and last but not least, the role of mediators, whose role is still not, in my opinion, either adequately described or properly appreciated. It should be noted that the discussions during the plenary meetings of the Ukrainian "round table" have been described quite thoroughly^[1]. However, mediation was not limited to public meetings. Not all factors that ensured their success were identified in sufficient detail.

           The subject of this article is to fill this gap by reconstructing and interpreting the course and structure of the negotiation process with the participation of mediators.

Read more in this book: Three Revolutions: Mobilization and Change in Contemporary Ukraine

ODZYSKAĆ SKUTECZNOŚĆ

Mój "wkład" do raportu Konferencji Ambasadorów o polskiej polityce wschodniej (o stosunkach polsko-ukraińskich)

Po wiosennych wyborach prezydenckich i lipcowych wyborach parlamentarnych na Ukrainie, które doprowadziły do zasadniczej zmiany na scenie politycznej, uzasadnione jest postawienie sobie na nowo pytań o perspektywę ożywienia relacji polsko-ukraińskich. Przede wszystkim chodzi o to, jakie polska polityka ma dziś wobec Ukrainy cele i interesy, jak je realizować, jak ma wyglądać współpraca w kwestiach bezpieczeństwa międzynarodowego, współpracy gospodarczej, zbliżaniu społeczeństw.

W latach 2015 – 2019 relacje polsko-ukraińskie uległy wyraźnemu pogorszeniu. Zmniejszyła się ilość spotkań na najwyższym szczeblu, zabrakło nowych inicjatyw i w konsekwencji wypadliśmy z grona najważniejszych politycznych partnerów Ukrainy w Europie. Polska polityka wobec Ukrainy wyraźnie wpadła w dryf. Było to w znacznej mierze rezultatem osłabienia pozycji Polski w Unii Europejskiej a także wysunięcia kwestii historycznych na plan pierwszy w relacjach dwustronnych z Kijowem. Dla przykładu - oczywistym błędem niosącym negatywne skutki dla stosunków polsko-ukraińskich (i nie tylko) była nieprzemyślana nowelizacja ustawy o IPN w początkach 2018 roku. Niespójna była też postawa władz RP w kwestii powrotu w czerwcu 2019 roku rosyjskiej delegacji do Zgromadzenia Parlamentarnego Rady Europy, co również nie  wpłynęło pozytywnie na atmosferę wzajemnych relacji.

Європа завтрашнього дня і місце в ній для України – обговоримо у Криниці-Здруй

"Europa jutra. Silna ale jaka?" Tekst o 29 Forum Ekono0micznym w Krynicy w języku ukraińskim opublikowany na portalu "Evropeyska Pravda" w dn. 8 lipca 2019 roku

 

"Європа завтрашнього дня. Сильна, але яка саме?" Під таким гаслом у польському місті Криниця-Здруй 3-5 вересня відбудеться 29-й Економічний форум – найбільший у Центральній та Східній Європі.

  

(Зареєструватися та акредитуватися на Форум можна до 15 серпня за посиланням. Інформаційним партнером заходу буде "Європейська правда".)

 

 Місто Криниця-Здруй – невеликий гірський курорт, розташований у польських Бескидах, відомий своїми мінеральними джерелами, цікавими маршрутами гірських мандрівок. З 1992 року у вересні до Криниці приїжджає більше ніж 4000 осіб з понад 60 країн світу, щоби взяти участь у "польському Давосі". Більшість із них представляє країни Центральної та Східної Європи. Звісно, у заході також беруть участь гості із Західної Європи, Балтійських країн, але вже багато років найчисельнішою групою учасників заходу з-за меж Польщі є українці.

Спочатку метою Криницького економічного форуму було створення міжнародної платформи для покращення співпраці між країнами-сусідами Карпатського макрорегіону. З часом Форум набув ширшого значення, перетворився на центральноєвропейську платформу для розмов про майбутнє нашого континенту.

 

 

REWOLUCJA POMARAŃCZOWA NA UKRAINIE – CHARAKTER I STRUKTURA DZIAŁAŃ MEDIATORÓW ZAGRANICZNYCH

Wprowadzenie do artykułu na temat Pomarańczowej Rewolucji opublikowanego po angielsku w publikacji pod tytułem "Three Revolutions: Mobilization and Change in Contemporary Ukraine" przygotowanej przez Kolegium Europejskie w Natolinie

 

Przetłumaczony na angielski mój 50 - stronicowy artykuł znalazł się w publikacji Kolegium Europejskiego

O wydarzeniach na Ukrainie w listopadzie i grudniu 2004 r., które przeszły do historii pod nazwą Pomarańczowej Rewolucji napisano już wiele. Najważniejsi uczestnicy tych wydarzeń udzielili obszernych wywiadów bądź napisali wspomnienia. Tematem zajęli się także politolodzy i historycy. Nadal jednak można mieć wrażenie, że dobrze znamy tylko fragment większej całości.

Sukces Pomarańczowej Rewolucji przypisuje się słusznie mobilizacji społeczeństwa obywatelskiego na Ukrainie. Jeśli chodzi o aktorów zagranicznych, to w literaturze najbardziej doceniona jest rola międzynarodowej misji obserwacyjnej na wyborach. Podkreślana, ale i przeceniana zarazem jest, moim zdaniem, rola oświadczeń prezydentów, premierów, ministrów oraz międzynarodowych instytucji i organizacji.

W konsekwencji - powstała pewna jednostronność opisu, w którym mało pozostało miejsca na takie aspekty wydarzeń, takie jak przebieg wewnętrznych procesów politycznych na Ukrainie, postawa krajów sąsiadujących z nią, a także last but not least działania mediatorów, których rola nadal nie jest, moim zdaniem, ani wystarczająco opisana ani należycie doceniona.

Співпраця замість ейфорії / Współpraca zamiast euforii

Artykulik opublikowany 8 stycznia 2019 r. w Europejskiej Prawdzie pod tytułem: "Співпраця замість ейфорії: як вплинуть вибори 2019 року на відносини України та ЄС"

Яцек Ключковський

"Європа і Україна після 2019 року. Що варто продовжувати, а що треба змінити?" – під таким гаслом у місті Жешув (Польща) 24-25 січня відбудеться черговий, вже дванадцятий Форум Європа–Україна. "Європейська правда" буде інформаційним партнером заходу.

* * * * *

2019 – це рік виборів. У березні в Україні відбудуться вибори президента, а восени – парламенту. В Європейському Союзі після травневих виборів до Європарламенту буде сформована нова Європейська комісія, а згодом країни-члени ЄС оберуть нового голову Європейської ради. Вибори проводитимуть також у низці європейських країн, в тому числі в сусiдній з Україною Польщі.

У такому "виборчому" контексті слід подумати та відверто порозмовляти на тему досягнень та недоліків як з європейського, так і з українського боку у різних сферах, що мають стосунок до зміцнення відносин та зв'язків.

Ми вже далеко відійшли від ейфорії 2014 року.