Opublikowano (w wersji polskiej i ukraińskiej) w grudniowym (2015 r.) wydaniu miesięcznika Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej "eDialog" http://www.pol-ukr.com/edialog/
Зазвичай, під час аналізу стану польськo-українських відносин, на перший план виходять питання міжнародної політики, безпеки, складної історії наших відносин у XX столітті. Проблематика економічного співробітництва не завжди потрапляє до інформаційних ресурсів. Не часто також стає предметом глибшого зацікавлення політиків і мас-медіа.
Тому варто зазначити, що - в результаті збігу обставин – перший особистий контакт представників нового польського та українського уряду стосувався саме питань економічного співробітництва. 26 листопада 2015 року в Києві відбувся форум «День польського бізнесу», організований Польсько-українською господарчою палатою, участь в якому взяло понад 300 компаній.
На зустрічі були присутні віце-міністри економічних відомств, відповідальні за міжнародне співробітництво. Уряд України представляв заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська, а польську сторону - перший заступник міністра розвитку Єжи Квєчиньські. Він також окремо зустрівся з Юлією Ковалів – правою рукою міністра Айвараса Абромавичуса, одним з «прийнятих» Україною закордонних реформаторів.
2015 рік не буде успішним для економічного співробітництва Польщі та України. При падінні оборотів більш ніж на 18% у 2014 р., в поточному році падіння становить майже 27%. Це наслідок економічного занепаду в результаті анексії Криму Росією і російської збройної агресії на Донбасі. Падіння ВВП України в 2014 році становить 6,8%. Зниження за весь 2015 рік швидше за все буде не менш, ніж на 10-11%, а річна інфляція досягне у поточному році рекордного за останні 20 років рівня - близько 44%.
Перешкодою в торгівлі є також українські експортні мита та введені спеціальні мита – додаткові мита при імпорті товарів в Україну. Вони покликані захищати власний ринок, але також є додатковою даниною обкладеною бізнес у зв’язку із необхідністю фінансування оборони країни.
Саме це впливає на міжнародне співробітництво. На сайті колишнього Міністерства економіки Польщі зазначено, що експорт з України до країн Європейського Союзу знизився протягом перших восьми місяців року більш ніж на 32%, а експорт в Польщу навіть ще більше – майже на 35%. Все це, незважаючи на одностороннє відкриття Європи, а значить і Польщі, на українські продукти. Експорт з ЄС в Україну знизився «лише» на 27%. На цьому фоні Польща тримається близько до середнього рівня в ЄС.
Звичайно є причини. Крах курсу гривні призвів до гіперінфляції та втрати платоспроможності українських партнерів, обмежень у доступі до валюти, збільшення вартості отримання і погашення капіталу польськими інвесторами. Однак тривожним є ослаблення порівняно з іншими позицій Польщі на українському ринку.
За даними ГСУ в 2014 р. Україна займала 17 місце серед найважливіших торгових партнерів Польщі (в 2013 р. займала 13 позицію). Після дев’яти місяців 2015 р. Україна займає 18 місце серед імпортерів польських товарів (у 2013 році була на восьмому місці) і ще більш віддалене – 22-е місце як експортер у Польщу. Польща втрачає не тільки порівняно з позаєвропейськими країнами, але й у порівнянні з деякими країнами Європейського Союзу. Можна також зазначити, що зовнішньоторговельний оборот України з Росією ще більше знизився – падіння вже перевищує 60% і до кінця року цей показник буде ще гірший.
Незважаючи на все, Україна залишається важливим для нас партнером. Більше 8 тис. польських суб’єктів господарювання експортує в цю країну. В Україні зареєстровано понад 2900 суб’єктів господарювання з польським капіталом. Близько 1200 польсько-українських компаній веде господарську діяльність. В Україні поляки інвестували найбільше серед країн колишнього СРСР, більше, ніж у Росії. Потрібно також відмітити і українські інвестиції в Польщі.
Всі ми також пам’ятаємо недавні часи. Ще в 2013 р. наші компанії реалізували в Україні товарів більш ніж на суму 5,7 млрд. дол. США, а в 2008 р. – перед світовою фінансовою кризою – польський експорт був ще більшим. Це є відправною точкою для сьогоднішніх економічних проектів і джерело переконання, що є за що боротися.
Певний час з Києва надходять сигнали про зміну негативного тренду в українській економіці. Реструктуризована основна частина зовнішньої заборгованості України. Зниження цін на нафту і газ, а також падіння цін на світових ринках на ряд імпортованих в Україну продуктів позитивно вплинули на економіку. Листопад був вже четвертим поспіль місяцем зростання промислового виробництва. У другому півріччі нинішнього року ріст ВВП повинен скласти 1-1,5%, привабливо виглядають також прогнози на 2016 та наступні роки. На наступний рік прогнозується зростання ВВП в масштабах 2-2,5%. Очікується, що інфляція знизиться більш ніж в два рази, до близько 20% за рік, а в 2017 році - повернення до одноцифрового значення.
У жовтні Standard & Poor’s, а в листопаді Fitch і Moody’s підвищили рейтинг України. Якщо все піде добре, то до кінця першого півріччя наступного року можна очікувати чергової корекції рейтингу вгору.
Ці сигнали також починають помічати іноземні партнери України. Підстав для оптимізму ще мало, а перспективи зростання досить крихкі,але дехто вже стає у стартові блоки. Нещодавно за участю канцлера Ангели Меркель і прем’єр-міністра Арсенія Яценюка у Берліні проходив великий українсько-німецький економічний саміт, де обговорювалися нові інвестиції і нові інструменти підтримки німецьких підприємців. З’являються ознаки зацікавленості і в інших країнах.
Україна може стати привабливим ринком для іноземних інвестицій, але тільки тоді, коли будуть прискорені реформи, послабиться вплив олігархів на економічну політику, підвищиться транспарентність економічного обороту, ну і про що всі іноземні спостерігачі говорять вже давно – коли буде подолана корупція.
З 1 січня 2016 р. набирає чинності угода про асоціацію і про поглиблену зону вільної торгівлі Україна – ЄС. Українські експортні і спеціальні мита будуть зняті, зникнуть позатарифні бар’єри. Можна очікувати, хоча й не в найближчі місяці, скасування короткострокових віз для громадян України, які подорожують до зони Шенген, що
полегшить ділові контакти. Українська економіка все більше буде «корелювати» з економіками європейських країн. Схоже, що це незворотній процес, хоча, звичайно, треба бути обережним.
Також все більш помітним стає європейський контекст наших польсько-українських економічних відносин. Реалізація Україною угоди про асоціацію разом з ії торговельною частиною буде сприяти повторному розвитку економічних зв’язків між Польщею та Україною, якщо тільки наша влада подбає про відповідні інструменти підтримки для польських компаній.
Економічне співробітництво Польщі та України малo у своїй історії періоди злетів і падінь. Останні сім років – з осені 2008 – не були легким періодом. Його фіналом став безпрецедентний колапс в останніх місяцях. Проте найближчим часом можливо буде зміна у напрямку розвитку. Багато підприємців по обидві сторони кордону хо-
тіли б вірити, що тепер знову з оптимізмом можнадумати про співпрацю. Так як президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота нещодавно згадав біблійний вислів про сім жирних і сім худих років.
Звичайно, відновлення української економіки і її все більш глибока інтеграція з європейською економікою може бути проблемою для деяких секторів польської економіки. Однак у цілому учасники ринку в останні роки переконалися, що більша загроза для польських компаній і для польської економіки виникає з нестабільності та економічного занепаду на Україні, чим з її модернізації та розвитку.
Підвищення конкурентоспроможності українських підприємств та їх успіх на ринку не повинні бути несприятливими для польських партнерів. Навпаки – розвиваюча економіка нашого сусіда дає більше шансів на експорт, інвестиції, співпрацю у багатьох галузях, в тому числі, наприклад, в агропромисловому, енергетичному секторах, в сфері послуг.
Під час київського бізнес-форуму обговорювалися не тільки питання, як збільшити торговельний обмін. Головною темою, яка привернула увагу місцевих бізнесменів були можливості інвестування в Польщі. З початку 2015 р. було відзначено, хоча й виразний відтік українських інвестицій з Польщі, але в цьому випадку статистика не показує всієї правди, тому що багато інвесторів реєструє у нас свої компанії за посередництвом інших країн і зараз дуже складно однозначно визначити напрям тренду. Створена нещодавно асоціація українських компаній у Польщі має позитивне бачення, розуміючи зростаючі можливості доступу до нашого і в той же час до європейського ринку. Багато українських підприємців і потенційних інвесторів серйозно розглядають можливості використання – вже як суб’єкти польського права, після реєстрації своїх фірм в Польщі – європейських коштів, призначених на підтримку підприємництва.
На форумі в Києві представник польського уряду Єжи Квєчинські - відомий фахівець з вико-ристання польською економікою коштів з Брюсселя – був цікавим співрозмовником для місцевих підпріємців. Втім нещодавно він приймав участь у підготовці місцевої програми розвитку для міста Біла Церква і Білоцерківського району.
Від імені нового польського уряду Є. Квєчинські заявив про готовність вжити необхідні заходи для стимулювання економічного співробітництва. Він нагадав, що Польща найближчим часом надасть Україні кредит у розмірі 100 млн. євро на інвестиційні проекти, пов’язані з прикордонною інфраструктурою. Він зазначив, що Україна також для польських компаній є перспективним місцем для розміщення інвестицій. На його думку, незважаючи на складнощі внутрішньої ситуації та економічну кризу ми зафіксували лише незначний відтік польських інвестицій з України в останні роки.
Для бізнесу – втім це також стосується політики – відносини з Україною мають в собі різні ризики. Перед «новим відкриттям», пов’язаним зі зміною влади у Варшаві, ці ризики повинні бути оцінені і в міру наших можливостей зведені до мінімуму. Тривожні сигнали – слабкість нашої позиції у політичних і економічних відносинах Заходу з Україною - повинні бути в Польщі не тільки підкреслені, але й проаналізовані. Можливо, вони є результатом нашої бездіяльності?
Найближчим часом необхідно переосмислити нашу стратегію щодо України, не забуваючи при цьому про економіку, а також серйозно подивитися на інструменти, які ми маємо або можемо мати. Одними з наших переваг є довіра до Польщі і поляків та дружні стосунки, які є у значної частини українського суспільства. Інший – це потенціал економічного співробітництва. Без успіху у цій області нам мало що вдасться зробити в інших областях.
Яцек Ключковський
Зазвичай, під час аналізу стану польськo-українських відносин, на перший план виходять питання міжнародної політики, безпеки, складної історії наших відносин у XX столітті. Проблематика економічного співробітництва не завжди потрапляє до інформаційних ресурсів. Не часто також стає предметом глибшого зацікавлення політиків і мас-медіа.
Тому варто зазначити, що - в результаті збігу обставин – перший особистий контакт представників нового польського та українського уряду стосувався саме питань економічного співробітництва. 26 листопада 2015 року в Києві відбувся форум «День польського бізнесу», організований Польсько-українською господарчою палатою, участь в якому взяло понад 300 компаній.
На зустрічі були присутні віце-міністри економічних відомств, відповідальні за міжнародне співробітництво. Уряд України представляв заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська, а польську сторону - перший заступник міністра розвитку Єжи Квєчиньські. Він також окремо зустрівся з Юлією Ковалів – правою рукою міністра Айвараса Абромавичуса, одним з «прийнятих» Україною закордонних реформаторів.
2015 рік не буде успішним для економічного співробітництва Польщі та України. При падінні оборотів більш ніж на 18% у 2014 р., в поточному році падіння становить майже 27%. Це наслідок економічного занепаду в результаті анексії Криму Росією і російської збройної агресії на Донбасі. Падіння ВВП України в 2014 році становить 6,8%. Зниження за весь 2015 рік швидше за все буде не менш, ніж на 10-11%, а річна інфляція досягне у поточному році рекордного за останні 20 років рівня - близько 44%.
Перешкодою в торгівлі є також українські експортні мита та введені спеціальні мита – додаткові мита при імпорті товарів в Україну. Вони покликані захищати власний ринок, але також є додатковою даниною обкладеною бізнес у зв’язку із необхідністю фінансування оборони країни.
Саме це впливає на міжнародне співробітництво. На сайті колишнього Міністерства економіки Польщі зазначено, що експорт з України до країн Європейського Союзу знизився протягом перших восьми місяців року більш ніж на 32%, а експорт в Польщу навіть ще більше – майже на 35%. Все це, незважаючи на одностороннє відкриття Європи, а значить і Польщі, на українські продукти. Експорт з ЄС в Україну знизився «лише» на 27%. На цьому фоні Польща тримається близько до середнього рівня в ЄС.
Звичайно є причини. Крах курсу гривні призвів до гіперінфляції та втрати платоспроможності українських партнерів, обмежень у доступі до валюти, збільшення вартості отримання і погашення капіталу польськими інвесторами. Однак тривожним є ослаблення порівняно з іншими позицій Польщі на українському ринку.
За даними ГСУ в 2014 р. Україна займала 17 місце серед найважливіших торгових партнерів Польщі (в 2013 р. займала 13 позицію). Після дев’яти місяців 2015 р. Україна займає 18 місце серед імпортерів польських товарів (у 2013 році була на восьмому місці) і ще більш віддалене – 22-е місце як експортер у Польщу. Польща втрачає не тільки порівняно з позаєвропейськими країнами, але й у порівнянні з деякими країнами Європейського Союзу. Можна також зазначити, що зовнішньоторговельний оборот України з Росією ще більше знизився – падіння вже перевищує 60% і до кінця року цей показник буде ще гірший.
Незважаючи на все, Україна залишається важливим для нас партнером. Більше 8 тис. польських суб’єктів господарювання експортує в цю країну. В Україні зареєстровано понад 2900 суб’єктів господарювання з польським капіталом. Близько 1200 польсько-українських компаній веде господарську діяльність. В Україні поляки інвестували найбільше серед країн колишнього СРСР, більше, ніж у Росії. Потрібно також відмітити і українські інвестиції в Польщі.
Всі ми також пам’ятаємо недавні часи. Ще в 2013 р. наші компанії реалізували в Україні товарів більш ніж на суму 5,7 млрд. дол. США, а в 2008 р. – перед світовою фінансовою кризою – польський експорт був ще більшим. Це є відправною точкою для сьогоднішніх економічних проектів і джерело переконання, що є за що боротися.
Певний час з Києва надходять сигнали про зміну негативного тренду в українській економіці. Реструктуризована основна частина зовнішньої заборгованості України. Зниження цін на нафту і газ, а також падіння цін на світових ринках на ряд імпортованих в Україну продуктів позитивно вплинули на економіку. Листопад був вже четвертим поспіль місяцем зростання промислового виробництва. У другому півріччі нинішнього року ріст ВВП повинен скласти 1-1,5%, привабливо виглядають також прогнози на 2016 та наступні роки. На наступний рік прогнозується зростання ВВП в масштабах 2-2,5%. Очікується, що інфляція знизиться більш ніж в два рази, до близько 20% за рік, а в 2017 році - повернення до одноцифрового значення.
У жовтні Standard & Poor’s, а в листопаді Fitch і Moody’s підвищили рейтинг України. Якщо все піде добре, то до кінця першого півріччя наступного року можна очікувати чергової корекції рейтингу вгору.
Ці сигнали також починають помічати іноземні партнери України. Підстав для оптимізму ще мало, а перспективи зростання досить крихкі,але дехто вже стає у стартові блоки. Нещодавно за участю канцлера Ангели Меркель і прем’єр-міністра Арсенія Яценюка у Берліні проходив великий українсько-німецький економічний саміт, де обговорювалися нові інвестиції і нові інструменти підтримки німецьких підприємців. З’являються ознаки зацікавленості і в інших країнах.
Україна може стати привабливим ринком для іноземних інвестицій, але тільки тоді, коли будуть прискорені реформи, послабиться вплив олігархів на економічну політику, підвищиться транспарентність економічного обороту, ну і про що всі іноземні спостерігачі говорять вже давно – коли буде подолана корупція.
З 1 січня 2016 р. набирає чинності угода про асоціацію і про поглиблену зону вільної торгівлі Україна – ЄС. Українські експортні і спеціальні мита будуть зняті, зникнуть позатарифні бар’єри. Можна очікувати, хоча й не в найближчі місяці, скасування короткострокових віз для громадян України, які подорожують до зони Шенген, що
полегшить ділові контакти. Українська економіка все більше буде «корелювати» з економіками європейських країн. Схоже, що це незворотній процес, хоча, звичайно, треба бути обережним.
Також все більш помітним стає європейський контекст наших польсько-українських економічних відносин. Реалізація Україною угоди про асоціацію разом з ії торговельною частиною буде сприяти повторному розвитку економічних зв’язків між Польщею та Україною, якщо тільки наша влада подбає про відповідні інструменти підтримки для польських компаній.
Економічне співробітництво Польщі та України малo у своїй історії періоди злетів і падінь. Останні сім років – з осені 2008 – не були легким періодом. Його фіналом став безпрецедентний колапс в останніх місяцях. Проте найближчим часом можливо буде зміна у напрямку розвитку. Багато підприємців по обидві сторони кордону хо-
тіли б вірити, що тепер знову з оптимізмом можнадумати про співпрацю. Так як президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота нещодавно згадав біблійний вислів про сім жирних і сім худих років.
Звичайно, відновлення української економіки і її все більш глибока інтеграція з європейською економікою може бути проблемою для деяких секторів польської економіки. Однак у цілому учасники ринку в останні роки переконалися, що більша загроза для польських компаній і для польської економіки виникає з нестабільності та економічного занепаду на Україні, чим з її модернізації та розвитку.
Підвищення конкурентоспроможності українських підприємств та їх успіх на ринку не повинні бути несприятливими для польських партнерів. Навпаки – розвиваюча економіка нашого сусіда дає більше шансів на експорт, інвестиції, співпрацю у багатьох галузях, в тому числі, наприклад, в агропромисловому, енергетичному секторах, в сфері послуг.
Під час київського бізнес-форуму обговорювалися не тільки питання, як збільшити торговельний обмін. Головною темою, яка привернула увагу місцевих бізнесменів були можливості інвестування в Польщі. З початку 2015 р. було відзначено, хоча й виразний відтік українських інвестицій з Польщі, але в цьому випадку статистика не показує всієї правди, тому що багато інвесторів реєструє у нас свої компанії за посередництвом інших країн і зараз дуже складно однозначно визначити напрям тренду. Створена нещодавно асоціація українських компаній у Польщі має позитивне бачення, розуміючи зростаючі можливості доступу до нашого і в той же час до європейського ринку. Багато українських підприємців і потенційних інвесторів серйозно розглядають можливості використання – вже як суб’єкти польського права, після реєстрації своїх фірм в Польщі – європейських коштів, призначених на підтримку підприємництва.
На форумі в Києві представник польського уряду Єжи Квєчинські - відомий фахівець з вико-ристання польською економікою коштів з Брюсселя – був цікавим співрозмовником для місцевих підпріємців. Втім нещодавно він приймав участь у підготовці місцевої програми розвитку для міста Біла Церква і Білоцерківського району.
Від імені нового польського уряду Є. Квєчинські заявив про готовність вжити необхідні заходи для стимулювання економічного співробітництва. Він нагадав, що Польща найближчим часом надасть Україні кредит у розмірі 100 млн. євро на інвестиційні проекти, пов’язані з прикордонною інфраструктурою. Він зазначив, що Україна також для польських компаній є перспективним місцем для розміщення інвестицій. На його думку, незважаючи на складнощі внутрішньої ситуації та економічну кризу ми зафіксували лише незначний відтік польських інвестицій з України в останні роки.
Для бізнесу – втім це також стосується політики – відносини з Україною мають в собі різні ризики. Перед «новим відкриттям», пов’язаним зі зміною влади у Варшаві, ці ризики повинні бути оцінені і в міру наших можливостей зведені до мінімуму. Тривожні сигнали – слабкість нашої позиції у політичних і економічних відносинах Заходу з Україною - повинні бути в Польщі не тільки підкреслені, але й проаналізовані. Можливо, вони є результатом нашої бездіяльності?
Найближчим часом необхідно переосмислити нашу стратегію щодо України, не забуваючи при цьому про економіку, а також серйозно подивитися на інструменти, які ми маємо або можемо мати. Одними з наших переваг є довіра до Польщі і поляків та дружні стосунки, які є у значної частини українського суспільства. Інший – це потенціал економічного співробітництва. Без успіху у цій області нам мало що вдасться зробити в інших областях.
Яцек Ключковський
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz