ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МОДЕНІЗАЦІЇ.

У пошуках нової динаміки польсько-українських відносин 

Торік я оцінювал що зміни на вершинах влади в Києві у 2019 році створили можливість «нового відкриття» у наших взаєминах. На жаль, прорив поки що не відбулся. Прагнення відновити польсько-українські відносини вимагає не тільки відновлення регулярних польсько-українських міжурядових зустрічей та консультацій. Передусім вимагає спільного перегляду того що ми разом досягнули, та яке сьогодні наші обидві країни мають бачення щодо основного змісту наших взаємин, як бачать свої інтереси та як хочуть їх реалізувати.

В польських інтересах є сприяння позитивниим змінам в Україні. Польща та Україна не повинні задовольнятися тим, чого вони досягли у своїх відносинах за мінулі роки. Необхідно надати нашим стосункам нову динаміку.  Наш східний сусід безперечно може скористатися польським досвідом успішної економічної трансформації та успіхом у використанні коштів Європейського Союзу. Поляки цінують те, що серед української еліти та суспільства надалі зберігається високий рівень довіри до Польщі та незмінно позитивною залишається оцінка українцями результатів польських реформ, хоча у 2015-2019 роках польська політика щодо України явно знаходилася у дрейфі - зменшилася кількість зустрічей на найвищому рівні, не було нових суттєвих ініціатив. На першому плані знаходилось минуле, з його давніми конфліктами.

PARTNERSTWO NA RZECZ MODERNIZACJI

W poszukiwaniu nowej dynamiki polsko – ukraińskich stosunków dwustronnych

Polska i Ukraina nigdy nie powinny zadowalać się tym, co osiągnęły w stosunkach wzajemnych. Oceniałem przed rokiem, że zmiany na szczytach władzy w Kijowie stworzą możliwość nowego otwarcia we wzajemnych relacjach, ale jak dotąd - tak się nie stało. Prawdziwe ożywienie relacji polsko-ukraińskich wymaga przemyślenia strategii działania, ponownego zdefiniowania, jak oba kraje widzą swoje interesy i jak je chcą realizować.

W polskim interesie leży przede wszystkim przyspieszenie pozytywnych zmian w Ukrainie. Wśród ukraińskich elit oraz społeczeństwa utrzymał się wysoki poziom zaufania i sympatii do Polski oraz uznanie dla sukcesu polskich reform, chociaż w latach 2015 – 2019 polska polityka wobec Ukrainy wyraźnie wpadła w dryf i zabrakło nowych inicjatyw. Na pierwszym planie znalazła się trudna historia z jej bolesnymi konfliktami.